Звати мене Лесею Миколаївною Продай. Народилася в с. Шубків, що недалеко від Рівного в сувору зиму напередодні Різдва. Часто роздумую: чому я вибрала професію вихователя? Можливо тому, що сама не відвідувала дитячий садок, як багато моїх однолітків. А можливо тому, що моя старша сестра – вихователь, та й дві інші мої сестри певний час працювали помічниками вихователя… Отож, я вступила в Дубнівське педучилище, а потім в РДГУ. І от уже 27 років я – в дошкіллі (з 1988 року – в ДНЗ ” Червоні вітрила”). Намагаюсь працювати так, щоб життя вихованців групи було змістовним, цікавим. Хоч маю немалий досвід роботи, та разом з тим освоюю новітні технології (ТРВЗ, методику М.Зайцева та інші). Адже на чолі нашого колективу – мудрий керівник, а поруч – молоді та енергійні колеги.

Досягнула в своїй роботі певних успіхів. Я – “вихователь - методист”, мені присвоєна вища кваліфікаційна категорія. Та найбільшою нагородою для мене є любов моїх вихованців та повага від батьків. Не шукаю легких шляхів, ніколи не соромилась своєї професії, адже вважаю її потрібною, важливою та почесною. Вона розкрила в мені деякі таланти (трохи малюю, виконую різні ролі під час свят). Склалося так, що люди мені довіряють, тому, напевне, вже декілька раз обирали мене головою профспілкового комітету. Коротенько розповіла про себе, а оцінювати мене – батькам моїх вихованців.