Для першої групи найбільш характерні глибокі і складні порушення. Діти з таким діагнозом не здатні обслуговувати себе, у них повністю відсутня потреба у взаємодії з оточуючими. Пацієнти невербальні.
У дітей другої групи можна помітити наявність жорстких обмежень в моделях поведінки. Будь-які зміни у схемі (наприклад, невідповідність у звичному режимі дня або обстановці) можуть спровокувати напад агресії і зрив. Дитина достатньо відкрита, але мова її проста, побудована на ехолалії. Діти з цієї групи здатні відтворювати побутові навички.
Для третьої групи характерна більш складна поведінка: діти можуть бути дуже захоплені яким-небудь предметом, видаючи потоки енциклопедичних знань при розмові. З іншого боку, побудувати двосторонній діалог дитині складно, а знання про навколишній світ фрагментарні.
Діти четвертої групи вже схильні до нестандартного і навіть спонтанного поведінки, але в колективі боязкі і сором'язливі, важко йдуть на контакт і не проявляють ініціативу при спілкуванні з іншими дітьми. Можуть відчувати труднощі з концентрацією уваги.
Окремо виділяють синдром Аспергера
Синдром Аспергера – одна з форм функціонального аутизму. Це порушення відрізняється від класичної форми. Наприклад, у дитини присутня мінімальна затримка в розвитку мови. Такі діти легко йдуть на контакт, можуть підтримати розмову, хоча вона більше нагадує монолог. Дитина може годинами розповідати про речі, які цікавлять, і зупинити її досить важко. Діти не проти ігри зі своїми однолітками, але, як правило, роблять це нетрадиційно. До речі, присутня і фізична незграбність. Часто хлопці з синдромом Аспергера мають неабиякий інтелект і хорошу пам'ять, особливо якщо мова йде про речі, які їх цікавлять.
Рекомендації для батьків: "Як допомогти дитині з РАС в умовах війни
"Впровадження візуальної підтримки дає змогу дітям з аутизмом отримати сталі і незмінні орієнтири, які поступово починають скеровувати їхні прояви і сприяти саморегуляції" Т.Скрипник
Діти з РАС вразливі до будь-яких змін, тому у екстреній ситуації, коли необхідно швидко змінити свою поведінку і діяти відповідно до певних правил (наприклад, піти з батьками в укриття) аутична дитина може проявляти небажану форму поведінки (істерики, агресія, яка спрямована на себе чи на іншу людину, протести тощо). Методи візуальної підтримки можуть допомогти батькам взяти ситуацію під свій контроль.
Для дітей з РАС із низьким рівнем розвитку можна застосовувати методи "червона картка", "спочатку - потім" та відеомодулінг. Для дітей з середнім/високим рівнем розвитку - соціальні історії, візуальні розклади, відеомодулінг.
Більшість дітей з РАС схильні до аудіальної дисфункції з гіперчеттєвістю до звуку (аудіальна захисна реакція). Голосні звуки (шум від великогабаритної техніки, вибухи тощо) впливають не лише на появу страху, а й можуть викликати відчуття болю. Тому рекомендуємо використовувати беруші, навушники або звукоізоляційні шоломи
Метод "візуальний розклад"
Мета - допомогти дитині структурувати своє дозвілля, підготувати її до майбутніх змін, визначити кількість завдань, які дитина повинна виконати. Візуальний розклад (ВР) складається з серії послідовних зображень, фотографій, слів або чисел, що відображають етапи подій протягом певного часового відрізку.
Дитині одночасно демонструються усі зображення картки із зображеннями (або роздруковані, або завантажені у галерею телефону) того, що зараз буде відбуватися, або що потрібно зробити. Дається інструкція "спочатку.... потім..."
Проконтролюйте, щоб дитина спочатку сфокосувала свій погляд на зображеннях, бажано, щоб дитина (можна із фізичною допомогою дорослого) вказівним жестом показала та озвучила що спочатку що потім.
«Одна з найбільших помилок — вважати, що педагогіка є наукою про дитину, а не про людину. Дітей нема — є люди, але з іншим масштабом розумінь, іншим запасом досвіду, іншими потягами, іншою грою почуттів...».
Адже ми всі повинні вміти робити певні висновки та навчати цьому підростаюче покоління, щоб у жодному разі в 21 столітті не повторилась трагедія всього народу. В Другій світовій війні найбільше постраждав єврейський народ, але на жаль ніхто в нашому світі не може бути в безпеці. А безпеку дорослі передають своїм дітям, вихованцям через любов. Тому доречними будуть слова великого лікаря та педагога Януша Корчака «Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдачливою, дорослою. Спілкуючись із нею – радій, тому що дитина – це свято, що поки з тобою».
